на главную
головна /форум /   фотогалерея / робота / міські оголошення 
 
візитівка міста герб та прапор історія мер міста міста-партнери

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

  громадські організації
політичні партії
засоби масової інформації
міські новини
 
 
ЕКОНОМІКА МІСТА
основні галузі економіки
підприємства
банки
бізнес-інформація
чернігівський міський центр    зайнятості
 
 
ГУМАНІТАРНА СФЕРА
освіта
охорона здоров’я
культура
історичні пам'ятки
спорт
 
 
АКТУАЛЬНО

дозвільний центр

мережа пунктів тестування та    графік проведення зовнішнього    незалежного оцінювання

реєстрація підприємницької    діяльності

виділення земельних ділянок

реструктуризація заборгованості за    житлово-комунальні послуги

встановлення та реєстрація    лічильників

відповідальні організації за надання    житлово-комунальних послуг

тарифи на житлово-комунальні    послуги

архівна справа і діловодство

правила Благоустрою м.Чернігова

перелік громадських приймалень

 
   
 


Чернігів

Загружаем курс доллара от minfin.com.ua…



 
Архів міських новин
 
Українські міста в Iнтернеті


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика



 
233/   Далі »»


До Дня Незалежності у Чернігові пройде велопробіг

24 серпня в Чернігові відбудеться велопробіг з нагоди Дня Незалежності. Збір о 9:00 на Красній площі. Старт о 9:30.

Організатор заходу – громадська організація «ВелоЧЕ».

Запрошуємо всіх охочих взяти участь у святкуванні Дня Незалежності України!


ПОДІЇ І КОМЕНТАРІ



Чернігівські владці підуть воювати на Схід лише якщо їх пошлють

5 серпня Президент України Петро Порошенко на зустрічі з керівниками силових відомств запропонував: «Розгляньте пропозицію, щоб військкоми несли відповідальність за якість кадрового складу, який мобілізують. Можливо, ми введемо практику, коли бойові офіцери з фронту, які отримали поранення, будуть працювати у військкоматах, навіть на посадах військкомів або їх заступників, а військком на 45 діб поїде у Збройні сили». Отже, з військкоматів поїдуть на Схід. Співробітники міліції, навіть генерал Олег Демченко, в обов'язковому порядку хоч на день та їдуть в зону АТО. А ще, за нашою інформацією, розглядається можливість відправляти туди ще й цивільних чиновників. Комусь же треба очолити райдержадміністрації, облдержадміністрації, департаменти на Донеччині та Луганщині замість тих, хто заплямував себе співпрацею з бандитами.

Чи згодні поїхати назустріч небезпеці, новим викликам голова ОДА, голова облради, їх заступники? А керівники обласних організацій демократичних партій? Створювати (відновлювати) там осередки своїх партій. Про це їх і запитали.

Була певна дискусія, чи треба запитувати 66-річного Валентина Мельничука, який працює на посаді заступника голови облради. Потім зійшлися на думці, раз Валентин Васильович у строю, треба.

Якщо Президент запропонує вам роботу в органах виконавчої влади чи місцевого самоврядування у звільнених містах Сходу — погодитесь? Поїдете?

Мельничук зараз у відпустці, та відповів на дзвінок по мобільному:
— Звільнених? А що, вони були окуповані? Ким?

— ЛНР (Луганська народна республіка) та ДНР (Донецька народна республіка), — політкоректно відповідаю. Пізніше дійшло, треба було сказати — окуповані бандитами і російськими військовими.
— Там живуть такі ж люди, як і ми. Якщо Президент запропонував би, я б поїхав піднімати з руїн міста Сходу, — сказав Мельничук.

— А добровільно? Написавши відповідну заяву Президенту?

— Пиши-не пиши, я в такому віці, що на державну службу мене вже не візьмуть. 

Готовий, якщо Президент покличе, їхати на Схід 47-річний Микола Звєрєв, голова облради. Власне, він там був уже двічі, зокрема передав військовим переобладнаний «Хюндай» — вантажну машину-евакуатор з лебідкою, потрібний, щоб возити, приміром, їжу і воду на блокпости, витягати розбиті машини. Готується поїхати втретє, везе одяг, обмундирування, їжу і т. д. Загалом близько 20 тонн для 41-ого батальйону, 13-ого та Першої танкової бригади.

— Під обстрілом не був. Ночував за 10 кілометрів від зони обстрілу, — розповідає Микола Вікторович. — Якщо держава в особі Президента довірила б роботу в органах виконавчої влади, я б зміг, поїхав. Зараз я роблю все можливе, щоб ми могли захистити кордон. Кожного ранку на зв'язку з прикордонниками. Звернувся до всіх голів обласних рад, зокрема, до західних областей: «Чернігівщина — ворота на російському кордоні. Хлопці, давайте міцно замкнемо ці ворота». Я за свій рахунок літав до Риги (Латвія), там говорив про необхідність укріплення кордону. Зустрічався з фінами. Я прихильник лінії Ман-нергейма. Швидше розпадеться Росія, ніж ми схилимо голови і наш північно-східний регіон піде до них у раби. Така моя думка, і я готовий її відстоювати.

Поїхав би і добровільно, — продовжує Микола Вікторович. — Але моя посада — виборна. І якщо я її покину, зраджу довіру чернігівців і депутатів облради. 

32-річний Олександр Кодола, заступник голови облради, сказав:

— Події на Донбасі показали, що у регіоні багато справжніх патріотів та професіоналів, які завжди будуть проукраїнськими, які не стали біженцями та прибічниками терористичних угруповань. Це, наприклад, мій друг і однопартійка, виконуюча обов'язки голови Луганської облдержадміністрації Ірина Веригіна. Я вірю, що ці розумні та мужні люди, які народжені там, зможуть досягти й злагоди на рідній землі. Звісно, потрібно термінове та якісне оновлення місцевої влади, особливо на Сході. Щоб на зміну регіоналам, комуністам, відвертим сепаратистам та їх прибічникам у місцевих органах влади прийшли патріоти України та люди нової генерації. Що стосується мого особистого рішення: якщо глава держави у перехідний період вирішить посилити місцеву виконавчу владу на Сході представниками з інших регіонів, я виконаю відповідний указ Президента. Хоча я не є людиною команди Президента, а був і є членом партії «Батьківщина», погодився б задля України і українців у першу чергу. По суті, це добровільно і є. Президент же не може мене примусити. У разі потреби готовий проявити таку ініціативу і запропонувати свої послуги. 

49-річний Володимир Івашко досі голова Чернігівської ОДА, хоч гарячі голови відправляють його у відставку ледь не кожного тижня. Запитання про роботу у звільнених містах Сходу його єдиного не надихнуло на відповідь. 

У нього два заступники - 34-річний бютівець Сергій Журман і 41-річний свободівець Костянтин Лубенцов. Лубенцов відразу сказав: «Безперечно, поїду». Запитання: «А добровільно?» його розсмішило:

— А як це можливо практично? Приїду в Луганськ і скажу — візьміть мене, я красивий? На Чернігівщині дерибанити нічого, а на Схід підуть мільйони, візьміть хоч начальником ЖЕКу? 

Сергій Журман, заступник голови обласної держадміністрації:

— Я є державний службовець. Давав клятву державного службовця служити народу України.
Президент України Петро Олексійович Порошенко є законно обраним легітимним Президентом, і я буду виконувати ту роботу, в тому напрямі, в якому буде потрібно, і там, куди мене направить безпосередньо Петро Олексійович. Якщо треба буде траншею рити, буду, значить, працювати фізично. Якщо треба буде займатись моїм напрямом роботи, вважаю, я з ним впораюся, — буду моїм. На тій території України, де мені вкажуть.

— А чи готові ви поїхати добровільно?

— Це як розуміти?

— Написати заяву, попросити перевести вас, наприклад, на таку ж посаду на сході країни.

— Повторюся. Присяга державного службовця не поширюється виключно на роботу на цій посаді на території Чернігівської області. Дадуть рознарядку — поїду... І не обов'язково на посаду, яку займаю тут... А писати заяву самому, що я хочу туди, ну давайте я її напишу... Але що це дасть?


— Це дасть те, що заяву можуть розглянути...

— Ви знаєте, це дурне запитання. А ваш редактор згоден написати заяву, покинути свою редакцію і поїхати очолити редакцію, скажімо, «Вісті Луганщини»?

Владислав Атрошенко, голова обласної організації партії «Солідарність»:
— З самого початку виникнення військової загрози з боку Росії, ще до окупації Криму, я прийняв рішення здійснити максимальне сприяння підвищенню обороноздатності українського війська, в першу чергу, чернігівських частин. Була здійснена і здійснюється серйозна допомога з обмундируванням, обладнанням, медикаментами та іншим необхідним для військових. На цьому етапі це все, що я можу зробити для перемоги України у війні, яка зараз ведеться на Донбасі. Якщо від мене вимагатиметься щось інше — я готовий. Я би прийняв пропозицію Президента.

Народний депутат України, фракція ВО «Батьківщина», голова обласної організації «Батьківщини» Валерій Дубіль:

— Що стосується різних гіпотетичних пропозицій — вони не на часі. Депутат повинен сьогодні працювати таким чином, щоби були потрібні закони, бути в такий спосіб на передовій. Очолювати адміністрації або ради мають професіонали. І давайте їм довіримо ці процеси. Я за-конотворець, за мене у 2012 році віддали голос понад 50 відсотків чернігівців. І я маю зобов'язання перед цими людьми. Я маю забезпечити їм тут спокій і мир. Водночас я не обмежую свою роботу в межах свого виборчого округу. Спільно з чернігівською громадою ми систематично допомагаємо військовим, які воюють на сході країни, опікуємося евакуйованими із зони АТО, підтримуємо військових, які дислоковані на Чернігівщині. Порядок можливий за умови, коли кожен буде на своєму місці і робитиме свою роботу чесно, добросовісно, відповідально.

Юрій Тарасовець, голова обласної організації партії «УДАР»:

— Ніколи про подібне не думав. Та вважаю, що на сході України достатньо своїх кваліфікованих кадрів, які чудово знають специфіку регіону. Як кажуть у прислів'ї, де народився, там і згодився. Зараз головне, щоб закінчилось протистояння з сепаратистами, щоб не гинули мирні люди та наші військові. Щоб жителі східної України не вважали нас своїми ворогами. Над цим ми повинні працювати усі разом. Відповідаючи на другу половинну запитання, чи поїхав би самостійно, — так, поїхав би. Якщо буде в цьому така необхідність.


ПОДІЇ І КОМЕНТАРІ

 



Чернігів: Микола Звєрєв про земляків на війні і протитанкові рови на кордоні...

Уже вдруге в зоні АТО з гуманітарним вантажем побував голова обласної ради Микола Звєрєв. Подаємо дещо з його "свіжих" вражень, а також дещо з найнагальнішого, чим він нині "сушить" голову у цей важкий для країни та Чернігівщини час.

— ­Миколо Вікторовичу, чому ви особисто супроводжували цей вантаж? І які цього разу ваші враження про перебування там?


— Я щиро хочу подякувати кожній простій людині з сіл, селищ, міст області. Подякувати бізнесменам, депутатам місцевих рад, які підтримували і підтримують ініціативи голови обласної ради щодо надання гуманітарної допомоги нашим бійцям, котрі в непростих умовах проходять службу в зоні проведення антитерористичної операції. Я знову прийняв рішення особисто супроводжувати вантаж, бо ситуація навколо Донецька й Луганська непроста. Там перебувають батальйони територіальної оборони, які сформовані з мобілізованих бійців Чернігівщини. Це — наші хлопці, наші земляки. Це — тринадцятий і сорок перший батальйони. Складність полягає в тому, що вони дислокуються в різних місцях. Великий вантаж може дійти тільки до кордону із Луганською областю, а далі їхати великим цивільним транспортом небезпечно. Для того, щоби гуманітарний вантаж було доставлено безпосередньо нашим бійцям, треба було його перезавантажувати у військові машини й супроводжувати до зони бойових дій. На Луганщині було трохи простіше, бо ми розвантажилися в першому населеному пункті. Нас зустріли військовослужбовці й сам заступник командира тринадцятого батальйону. Бійці сорок першого батальйону не змогли виїхати нам назустріч, тому довелося перекласти вантаж на машину, яка зареєстрована в зоні АТО в Луганській області, й потім рушити до солдатів через Слов’янськ, Костянтинівку, Краматорськ і аж до Артемівська, де перебуває наша бойова частина.

— І допомога дійшла саме до наших бійців?


— До наших. Коли бачиш сльози на очах вояків, це зачіпає за живе. А коли вночі розвантажували гуманітарний вантаж, то наші хлопці казали: «Навіть не вірилося, що ви зможете до нас добратися». Ми доїхали до самої частини під Донецьком. Наша підтримка є дуже значимою для солдатів. Наша допомога додає хлопцям наснаги. І у нас такий принцип: ми передаємо хлопцям те, що вони замовляють, що їм найбільше потрібно. Це — обмундирування, продукти харчування, засоби захисту. Хочу подякувати Українській асоціації районних та обласних рад, яка підтримала мою ініціативу і додала свою лепту. Допомогла з вирішенням проблеми з водою. Гуманітарний вантаж ми переклали на шість військових машин і повезли безпосередньо в зону АТО.

Перш ніж поїхати в зону АТО, я звернувся до голів різних областей (в тому числі до тих, які не межують із Росією), з проханням посилення обороноздатності території Чернігівської області в межах 183 кілометрів російсько-українського кордону. Це — будівництво прикордонної інфраструктури, інженерних та фортифікаційних перешкод.

— Ці роботи вже ведуться?


— Уже є домовленості з деякими областями. Вони готують землерийну техніку. Сьогодні надійшло офіційне підтвердження Республіки Латвії про те, що вона готова надати технічну допомогу землерийною технікою, щоби почати копати протитанковий рів уздовж лінії державного кордону. Глибина якого має бути не менше двох метрів, ширина по верху – шість метрів і по дну — до трьох метрів. Чернігівщина є своєрідними воротами, які мають бути надійно зачиненими. Котрі повинні стримувати агресора. Це потрібно як для Чернігівщини, так і для України та Європейського союзу. Країни східного партнерства, котрі ще пам’ятають окупацію (в тому числі Балтійські держави) теж відгукнулися на таку ініціативу голови обласної ради.

— Це дуже непрості роботи. Передбачаєте якісь терміни їх виконання?


— У нас є спеціально розроблений план зведення укріплення, копання рову, будівництва фортифікаційних перешкод. Сподіваємося, що до морозів ми все зробимо й збудуємо цю лінію.

— З початком подій на Сході пригадалася аналогія з афганською війною. На жаль, у наше повсякденне життя увійшли такі поняття, як «вантаж 200»… З початком подій на Сході України вже є загиблі, поранені. І взагалі, коли чоловік іде на війну, сім’я залишається без батька, без голови родини, а сільгосппідприємства на селі — без робочих рук. З іншого боку — ми отримали такі категорії людей, як учасники антитерористичної операції та родини загиблих у зоні АТО. Як Чернігівська влада допомагає цим людям зараз, як планує допомагати далі, коли закінчиться ця неоголошена війна і люди повернуться додому?


— Нічого не може бути ціннішим за людське життя. Я дуже співчуваю родинам, котрі зазнали втрати в цій абсолютно цинічній, безглуздій війні. Кожен загиблий — герой. У таких умовах народжується героїчна українська армія. В обов’язок влади, всіх органів місцевого самоврядування і кожної людини входить допомога та підтримка сімей загиблих, скалічених вояків. Вони не мають бути забутими. Кожна жива людина несе відповідальність за те, в яких соціальних умовах перебуватимуть наші герої, яку вони отримуватимуть підтримку, коли повернуться із зони АТО. Це наш моральний, людський обов’язок. Саме тому ми прийняли рішення при обласній раді створити громадську раду, до якої входять депутати, волонтери. Ми прагнемо приділяти достатньо уваги сім’ям загиблих. Зобов’язали сільські, селищні, районні ради створити реєстри всіх військовослужбовців, які перебувають у зоні АТО, для того, щоб нікого не забути. Щоби кожному надати допомогу, якої потребує солдат. Я спілкувався із хлопцями в зоні АТО. Комусь треба моральна підтримка, у когось дружина не може прилаштувати дитинку в дитсадок. У когось народилося немовля, і молода мати потребує підтримки. Хтось просить допомогти його старенькій мамі. Чиїсь рідні не мають можливості оплатити комунальні послуги.

Ми підтримали ініціативу агентства земельних ресурсів України. І прийняли рішення, що кожному учаснику АТО, який не використав своє право на отримання земельної ділянки, органом місцевого самоврядування (без перешкод) виділяти землю двох категорій — під будівництво будинку в межах населеного пункту та землі для особистого селянського господарства за межами населеного пункту. Саме тому я хочу ще раз наголосити, що всі військовослужбовці, їхні родини, які бажають отримати таку землю, повинні звертатися до сільських, селищних, міських голів, і ті прийматимуть відповідні рішення. Коли є якісь перепони або скарги, то, будь ласка, звертайтеся до обласної ради. Ми завжди допомагатимемо вирішувати такі питання. Це наш борг перед хлопцями. Ніщо не може замінити людських життів, і ми маємо робити все можливе, щоби швидше закінчилася ця війна і повернулися живими та здоровими бійці. Ніхто не повинен залишитись поза увагою влади й суспільства.

— Далі варто торкнутися теми підготовки до зими. У народі кажуть: готуй сани влітку. Майбутній опалювальний сезон, судячи з усього, буде дуже важким, адже триватиме в умовах, коли рішеннями Прем’єр-міністра відбуватиметься в умовах скорочення лімітів на 30% зі споживання природного газу. До яких варіантів подій готується область? І обласна рада, і ви особисто опікуєтесь питанням енергозбереження. Чи є якісь зрушення, зміни в цьому питанні, чого вже досягнуто?


Треба зазначити, що обласна рада і обласна державна адміністрація спільно працюють у даному напрямку, бо виклики щодо поставок російського газу серйозні, і ми думаємо, що буде не просто в умовах дефіциту газу забезпечувати опалювальний сезон. Але хочу сказати, що є інші, альтернативні джерела, які заміщають наше голубе паливо. Через те в цих умовах нами запропонована програма щодо підготовки до опалювального сезону. Вона передбачає переведення наших котелень на інші види енергії. Проведена не одна спільна нарада органів місцевого самоврядування, представників житлово-комунального господарства, компаній, які надають послуги теплопостачання і в обласному центрі, і в районах. Навіть сьогодні спільно з Інститутом газу Національної академії наук ми побували на об’єктах, де переводитимемо котли на альтернативне паливо. Воно різне: щепа, пелети, вугілля, торф і так далі. Потрібно проводити й велику роз’яснювальну роботу серед населення. І там, де можна перевести індивідуальні будинки на альтернативне паливо, треба це робити. Є програми заміни газу на електроенергію. Лікарні, дитячі садки, школи – це ті об’єкти, якими ми не можемо ризикувати й залишити без опалення в зимовий період. Проводяться заходи на їх переведення на альтернативне опалення. Таких багато в районах. Ми в обласній раді приймаємо рішення, щоби передати котельні ряду комунальних установ (геріатричні заклади, лікарні) тим компаніям, котрі можуть профінансувати заміну котлів газових на твердопаливні тощо. Наприклад, у Городні перевели дитячі садочки на біобрикети. Це забезпечило економію в три рази. Чернігівщині Бог послав ліси – більше 700 гектарів, і це наш порятунок.

Можна сказати, що нема жодного району області, де б не працювали підприємці в напрямку енергозбереження. І це добра ініціатива. Ми підтримуємо бізнесменів, які готові ставити заводи, випускати брикети, щепу, переобладнувати котли в школах, садочках. Ми працюємо з групою країн східного партнерства. І на початку вересня у нас буде з візитом група експертів з енергетичної агенції Словаччини, вони теж проходили цей непростий шлях модернізації, зокрема в невеликих містах, де є центральне опалення. У нашій області ми втілюватимемо пілотний проект спільно з нашими місцевими підприємствами та науковими установами, аби з газу перейти на котли для щепи. У Словаччині, там, де працюють такі котли, найнижчий тариф на теплопостачання та гарячу воду.

— Попереду головні свята держави — День Прапора і День Незалежності. З якими почуттями ви їх зустрічаєте у наші складні часи?


— Напередодні Дня Незалежності України згадую, як ми її виборювали тоді. Ми були юнь перебудови і самі піднімали прапор незалежної України. Ми те покоління, котре вірило, що в нас буде своя держава. Сьогодні відчуття одне: вберегти. Вберегти рідну землю, суверенітет і незалежність. Боляче визнавати, що є зовнішній ворог, який, фактично, здійснив анексію Криму й порушив територіальну цілісність. Боляче говорити, коли гинуть твої ровесники на Сході, боронячи державу. Але ми є героїчний народ, і я думаю, що кожен українець готовий стати на захист своєї країни. Вперше я зустрічаю ці свята на посаді голови обласної ради. І мій обов’язок – забезпечити, щоб на Чернігівщині не було жодних проявів місцевого сепаратизму, щоби люди боронили нашу землю, щоби влада була разом із народом. Хочу побажати всім мужності, сили духу і віри в те, що Україна є, буде, що Крим ми повернемо й житимемо в щасливій і демократичній країні.


ХВИЛЯ ДЕСНИ



© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2017
При повному або частковому використанні матеріалів посилання на www.chernigiv.osp-ua.info є обов’язковим. Відповідальність за достовірність матеріалів покладається на їх авторів.
Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел.: (096) 521 0508, (050) 867 5802, (093) 328 6985, e-mail: editor@osp.com.ua

TyTa

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk